НАШ ЛІТОПИС

Історія школи нерозривно пов’язана з історією селища. Перші «врадіївчани» осіли у витоків річки Бакшали. До нашого часу дійшли свідчення, що в західній частині ставка, який тепер знаходиться в центрі селища, з-під землі било підземне джерело води, яке і давало початок річці Бакшалі. Територія нинішньої Врадіївки почала заселятися пос­тійними жителями з другої половини XVIII століття. Сю­ди, у степи, що належали тоді Туреччині, тікали селяни сусідніх російських губерній від панського ярма. 1772 року в поселенні нараховувалося 55 подвір’їв. Після перемоги Росії у війні з Туреччиною /1791р./ царський уряд всіляко заохочував поселенців цих земель. Бажаючи одержати винагороду, дворянин за походженням, відставний вахмістр І. Врадій сприяв роз­ширенню уже існуючого поселення. Іван Кирилович Вра­дій, перебуваючи вже у відставці, одержав дозвіл у то­дішнього губернатора Катеринославського намісництва В. В. Каховського на заселення казенного села за річкою Бугом. Придбавши 16.500 десятин колишніх земель Пор­ти Оттоманської, Врадій вивіз людей з Молдавії, Польщі та інших прикордонних територій і поселив їх на берегах невеличкої річки Бакшали. На власні кошти збудував церкву на честь святого євангеліста Івана Богослова. У нагороду В. В. Каховський звільнив його двір від усіх по­датків і повинностей. Велика Врадіївка, як її згодом стали називати, розвивалася як казенне село, швидко поповнюючись за рахунок втікачів від кріпацтва селян із Лівобережної України, центральних губерній Poci'i, а також переселенців із сусідньої Молдавії. Ці люди жили на державних землях i виконували феодальні повинності на користь держави. У 1799 рощ Врадіївка відносилась до Балтського повіту Подільської губернії, тут налічувалося 118 дворів з населениям 447 чоловік. Kpinocнoro права Врадіївка не зазнала, бо з самого початку заснування була віднесена до казенного відомства, а в 1806 році селяни були приписані до розряду державних i наділялися землею. За общиною села було закріплено 16,5 тис. десятин землі. На 1820 рік у Великій Врадіївці вже проживало 1428 чоловік. 3 1840 по 1857 рік Велика Врадіївка належала до розряду військових поселень. За ці роки селяни зазнали жорстоких форм експлуатації. Вони займались ремеслом i разом з тим військовою підготовкою. Така ж доля чекала i на їx синів: хлопчиків з 7 років забирали до Кантонівської школи, яка почала працювати в 1844 у Великій Врадіївці. Саме вона стала першою школою Врадіївки, символічним прообразом нинішньої Врадіївської ЗОШ І-ІІІ ступенів №1.

Розташована вона була на місці нинішньої РДА i пошти. За свідченнями старожилів місце, де була школа, так i називали „шкільним" або „центральним".

Кантонівська школа - це військовий навчальний заклад низького розряду для солдатських дітей. У ній готували учнів для несення військової служби i давали елементарні загальні знання.

Після скасування військових поселень Велика Врадіївка знову підпорядковується казенному відомству. У волосному селі Врадіївка за переписом 1857 року проживало 2696 жителів, була церква, лікарня, працювала волосна школа грамоти, яку з 1873 року стали називати початковою школою, яка стала наступним етапом в історичному розвитку Врадіївської школи №1. Пізніше, в 1886 році, школа стала земською, в ній навчалось 45 учнів. Навчання тривало три-чотири роки. У 1887 році поряд із земською розпочала свою роботу церковно-приходська школа (початкова школа при церкві, приході). В 1889 році у селищі Міністерством народної освіти було відкрито Міністерське двокласне училище, яке вочевидь було наступною сходинкою в історичному розвитку Врадіївської школи №1.

У ньому навчалось 100 учнів, з них: 88 хлопчиків і 12 дівчаток.

На початку 20 ст. у селищі розпочалась боротьба з неписемністю, тому Врадйвська школа №1 продовжила свою роботу в цьому напрямку. При ній працювали курси по ліквідації не писемності та вивченню української мови. У 1921 році працювала семирічна школа №1, почала свою роботу початкова школа - лікнепу. У 1923 році у зв'язку з адміністративно-територіальною реформою Велика Врадіївка стала районним центром. У школі-лікнепу при Врадіївській школі №1 на 5 лютого 1924 року навчалося 30 учнів. У 30-ті роки у Великій Врадіївці побудовано дві нові семирічні школи, які охопили навчанням дітей не тільки Великої Врадіївки, а й навколишніх сіл. У нашій першій школі в 1936 році навчалось понад тисячу учнів.

В 1940-1941 навчальному році у селищі працювали: середня школа № 1 та семирічна школа, де працювали 62 вчителя та навчалося більше тисячі учнів. Під час фашистської окупації школа була майже зруйнована, шкільне обладнання і наочне приладдя знищені. У травні 1944 року за допомогою батьків і учнів було відремонтовано приміщення Врадіївської школи №1 та відновлено навчання. Не вистачало парт, стільців і дошок (писали на залізних листах із металобрухту).

Класні кімнати були великими та незручними. За однією партою сиділи по 4 учня. Приміщення не опалювалися, тому взимку у класних кімнатах замерзало чорнило. Зошити для контрольних робіт робили з паперових мішків. Підручники учні купували на базарі. Їх оцінювали за товщиною, тому що підручник був книгою та зошитом одночасно (писали між рядків). Спортзалу не було. Уроки фізкультури проходили у класних кімнатах. Після занять учні працювали на полях.

Серед учнів – випускників була:Дяченко Даша_ Герой Радянського Союзу, яка героїчно загинула в роки війни.

У славній когорті тих, хто не повернувся з війни були і випускники нашої школи :

Мокряк Іван Павлович

Стояновський Микола Миколайович

Волох Іван Федорович

Волох Михайло Федорович

Куліца Василь Семенович

Адаменко Василь Якович

У 1950 році у селищі працювало дві середні школи.

У 1963 році у школах селища навчалося 2,5 тис. учнів.

У 1964 році було закінчено будівництво нового навчального приміщення для учнів старших класів Врадіївської СШ №1

Приміщення Врадіївської загальноосвітньої школи №1 у 1964 році складалося з 2 будівель: біля нової, двоповерхової споруди притулилась стара одноповерхова школа, ніби старенька мати біля гарної молодої дочки. Історія нашої школи багата на події, вона є дзеркальним відображенням Історії нашого народу, нашого селища.

У 1987 році, при директорстві Поліщука Михайла Степановича, було збудовано нове типове сучасне триповерхове шкільне приміщення Врадіївською середньої загальноосвітньої школи №1, в якому навчалося понад 800 учнів.

З 1989 року протягом 10 років директором середньої школи був Кудринський Леонід Сергійович. У 1998 -2002 роках школу очолював Боровицький Ігор Васильович, який газифікував школу. Із 2002 року по 2013 рік педагогічний колектив очолила директор школи Кульова Людмила Іванівна. Нині директором школи є Сіряк Людмила Борисівна.

Врадіївська ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 – це маленька держава. У ній є свої особливі закони, звичаї та традиції, які народжуються багатою колективною фантазією.

Сьогодні у школі для навчання дітей створені затишні, естетично оформлені 38 навчальних кабінети, що відповідають положенню. До їх послуг - розкішна шкільна їдальня, в якій організовують харчування, затишна чимала бібліотека, забезпечена необхідним навчально - виробничим інвентарем майстерня, просторий спортивний зал, обладнаний у сучасному стилі актовий зал,є історико- краєзнавчий музей, задіяні три комп’ютерні класи, спортмайданчик, та квітучі клумби.

Кiлькiсть переглядiв: 108

Коментарi

  • Mimi

    2013-07-03 09:36:16

    Very true! Makes a change to see somonee spell it out like that. :)...