Педагогічна рада

Учнівське самоврядування — це спосіб організації життя колективу

Творча група
заступник директора з виховної роботи Рожко Н.О.,
педагог-організатор Кушніренко Т.В.,
вчитель початкових класів НазароваН.М.,
класний керівник 6 класу Солопова Л.І.,
класний керівник 10 класу Сімова Т. А.,
практичний психолог Аполітова М. М.

Порядок денний

1. Формування навичок самоврядування, соціальної активності в процесі практичної громадської діяльності школяра. Рожко Н. О., Кушніренко Т.В.

2. Створення моделі учнівського самоврядування в класі. Солопова Л.І., Сімова Т. А., Назарова Н. М.

3. Виховання лідерських якостей. Аполітова М.М.

Формування навичок самоврядування, соціальної активності в процесі практичної громадської діяльності школяра

Рожко Н. О. , заступник директора школи з виховної роботи

Учнівське самоврядування є організацією, що складається з людей,створена людьми і для людей, а учні Є людьми!

Учнівське самоврядування – це старт для початку професійного зростання, можливість вчитися, бути відповідальним за себе і за інших.

Як організувати процес виховання учнів? Як зро­бити його змістовним та ефективним? Ці питання постали перед школою в час складних соціально-еко­номічних перетворень в Україні.

В основі нашої педагогічної філософії — дитина: найвища цінність на Землі. Насамперед потрібно на­магатися бачити особистість, яка є індивідуальною, неповторною. Тому в основу виховної роботи школи покладена концепція особистісно зорієнтованого ви­ховання та педагогіка і психологія життєтворчості, які передбачають активне включення школяра у ви­ховний процес на засадах співпраці, діалогу, партнер­ства, високої вимогливості та глибокої поваги і взаєморозуміння. Актуальним стало створення умов для розгортання процесів самовиховання, самовдос­коналення, самореалізації особистості, набуття нею досвіду діяльності, яка орієнтована не лише на особистісний успіх, а й дозволяє ефективно гармонізу­вати своє власне «я» з потребами суспільства.

Учнівське самоврядування є універсальною фор­мою активності, яку можна з однаковим успіхом вва­жати як способом організації буття шкільного колек­тиву, так і чинником творчої самореалізації особис­тості. Воно має на меті через широко розвинуту сис­тему органів самоуправління забезпечити включення учнів у різноманітну глибоко змістовну діяльність ко­лективу; умови масового залучення учнів до ор­ганізаторської роботи, до управління справами ко­лективу; сформувати права і визначитися з обов'яз­ками учнів; сформувати почуття господаря класу, школи, міста, держави.

Досвід свідчить, що самоврядування дозволяє учням розвинути такі соціальні якості людини, як то­лерантність, критичність та конструктивність мис­лення, повага до власної та чужої праці, оптимізм, гу­манізм, здатність до самоаналізу і самовиховання. Воно спонукає до осмислення власної ролі у життєдіяльності колективу і є реальним фактором формування демократичних, правових засад і тра­дицій у міжособистісному спілкуванні старшоклас­ників, їх підготовки до розбудови громадського суспільства нашої України. І, нарешті, учнівське са­моврядування є організацією, що складається з учнів, створена учнями й існує для учнів.

Головне завдання в організації учнівського самов­рядування полягає в тому, щоб через розвиток соціальної активності учнів виховувати в них почут­тя власної гідності, надати їм можливість виявити се­бе на ділі.

І так, основні завдання, які вирішує учнівське самоврядування:

1. Сприяє навчальній та творчій діяльності учнів.

2. Формує особистість з глибоко усвідомленою гро­мадянською позицією.

3. Забезпечує комплексний виховний вилив на учнів шляхом їх залучення до усвідомленої і систематичної участі у вирішенні важливих питань життя класу та школи.

4. Формує ініціативну, здатну приймати нестандартні рішення, особистість.

5. Забезпечує захист прав і інтересів учнів.

6. Створює широке поле можливостей для самореалізації школярів в конкретних справах.

6. Виховує почуття власної гідності, вчить досягати індивідуальної та суспільної мети.

7. Відвертає дітей від асоціальних форм поведінки.

Організація учнівського самоврядування в дитя­чому колективі надзвичайно складний і багатопла­новий процес. Він вимагає від педагогічного колективу значних колективних зусиль, єдності в цій роботі.

Головними вимогами для успішного розвитку учнівського самоврядування мають бути:

• зацікавленість у його розвитку адміністрації, пе­дагогічного колективу та більшості учнів;

• чіткий розподіл обов’язків по керівництву орга­нами учнівського самоврядування;

• оптимальна структура учнівського самоврядування з урахуванням специфіки навчального закладу;

• чітка система роботи учнівського самоврядування в масштабі школи (єдина докумен­тація, вимоги, дні засідань):

• організація системи змагань через органи учнівського самоврядування;

• гласність у його роботі (стенди підсумків зма­гань, стінгазети, бюлетені тощо):

• нагородження, заохочення переможців через систему роботи учнівського самоврядування.

• систематичне навчання організаторській діяльності його активу.

Структура учнівського самоврядування

Структура самоврядування гнучка, варіативна. Вона залежить від традицій школи, інтересів і запитів дітей, можливостей педагогічного та учнівського колективів та інших факторів.

Структура учнівського самоврядування може бути виражена в таких варіантах:

1. ПРЕДСТАВНИЦЬКИЙ ВАРІАНТ

До учнівської ради входять старости всіх класів. Така структура є оперативною, вона дає змогу швидко передавати учнівському загалу, особливо у великій школі, інформацію про рішення ради, організувати будь-яку акцію, забезпечити її проведення і підбивати підсумки. Старости класів є першими помічниками класного керівника і залежно від стадії розвитку учнівського колективу, виконують ті організаційні педагогічні функції, які їм доручають.

2. КОЛЕКТИВНИЙ ВАРІАНТ

Виправдовує себе в тих школах, де запроваджено колективну творчу діяльність.

Для кожної корисної справи створюється ініціативна група або рада справи учнів, які причетні до них. Члени ради збирається, обговорюють (з участю вчителів) як залучити весь колектив школи чи групу класів до справи, дають доручення, ведуть організаційну роботу (свята, спартакіади, олімпіади, масові подорожі, мозкові атаки, зустрічі за круглим столом тощо).

По завершенні колективної творчої справи рада чи ініціативна група самоліквідовується, на їх місці виникає інша тимчасова структура для нової справи.

3. КОМІСІЙНИЙ ВАРІАНТ

На загальних зборах чи конференції обирається учнівський комітет у складі 9-15 осіб. Вони обирають зі свого складу голову, заступника, секретаря, решта очолює комісії, до яких кожен добирає членів активу, працює з ними і звітується на засіданнях учнівського комітету.

Такий склад є сталим, але він може бути заформалізованим або взагалі бездіяльним.

Організацію самоврядування важливо вибудовувати на засадах гуманізму і соціальної рівності, однакових вимог до всіх, коректності та культури спілкування, справжнього співробітництва.

Учнівське самоврядування повинно мати двоступеневу структу­ру — загальношкільний і класний рівні.

Розвинена система самоврядування потребує забезпечення:

• чіткого взаємозв'язку органів самоврядування класів із загально-шкільними;

• консультативного педагогічного управління органами самовряду­вання обох рівнів з боку педагогічних працівників школи.

З 2004 року в школі діє Шкільний Парламент. Робота ведеться в чотирьох комісіях: навчально-пізнавальній, комісії дисципліни і порядку, спортивно-оздоровчій, комісії дозвілля.

Очолює Шкільний Парламент голова Шкільного Парламенту, яка разом з заступником голови ШП та головами комісій здійснює керівництво шкільним самоврядуванням.

Шкільне учнівське самоврядування працює під девізом «Пропонуй! Плануй! Організовуй! Виконуй!».

Розроблено та затверджено статут ШП, який складається з наступних розділів: загальні положення, принципи діяльності ШП, структура ШП, повноваження членів ШП, вибори членів ШП, діяльність комісій ШП, облік роботи, форми роботи.

Сформовані заповіді учнів, розроблені програми діяльності комісій, ведеться літопис шкільних справ. Кожна комісія планує свою роботу і намагається самостійно втілювати плани в життя.

Найактивніші члени ШП: …………

Актив школи формується з представників класних колективів, яких рекомендує вищий орган класу – класні збори.

Засідання ШП проводяться щомісячно, але більш дієвим є проведення оперативних нарад з різних напрямків діяль­ності учнівського самоврядування з метою повсякденного практичного керівництва самоврядуванням, заслуховуються звіти представників класів, визначаються завдання на наступний тиждень. Тривалість опера­тивки — 15—20 хв. У той же день учні, які беруть участь в оперативці, ін­формують класного керівника та актив класу, про що йшла мова на нара­ді, які завдання належить вирішувати.

Для активізації діяльності комісій нам необхідно рішенням педагогічної ради закріпити за кожною комісією педагога-консультанта:

1.Навчально-пізнавальна комісія -

2.Комісія дисципліни і порядку -

3. Спортивно-оздоровча комісія –

4. Комісія дозвілля -

(внесення пропозицій, голосування під час прийняття рішення)

Педагогічне керівництво розвитком самоврядування учнів

Самоврядування — не є наданням учням можливості робити що завгод­но. Це — найвища, найскладніша форма педагогічного керівництва.

Школа, яка готує підростаюче покоління до життя в умовах демократії, не може існувати без розгорнутої системи учнівського самоврядування. Самоврядування — не гра і не самоціль. Це — дієвий метод досягнення широкого спектру виховних завдань — громадської активності, соціальної відповідальності, набуття всебічного морального досвіду.

Особлива увага в організації дієвого учнівського самоврядування відводиться педагогічному керівництву.

Основними завданнями педагогічного керівниц­тва учнівським самоврядуванням є:

• визначення системи органів колективу і уповноважених осіб з числа учнів;

• передача дітям організаторського досвіду;

• навчання їх організаторській майстерності;

• залучення учнів до самоуправлінської діяльності та роботи органів колективу;

• надання їм щоденної допомоги.

Важливою умовою педагогічного керівництва учнівським самовряду­ванням на цьому етапі є постійний пошук нових форм та методів органі­заційної діяльності учнів.

Практика роботи педагогічних колективів шкіл показує, що при ор­ганізації учнівського самоврядування необхідно враховувати три взаємо­пов'язані етапи його розвитку.

Перший етап — організаційна робота. Його головне завдання полягає в організаторській роботі з питання зосередження уваги педагогічного та учнівського колективів на проблемах учнівського самоврядування. Прак­тична робота на цьому етапі полягає у вивченні науково-методичної лі­тератури з даної проблеми, проведенні педагогічної ради, нарад при ди­ректорові, засідань методичних об'єднань класних керівників, учнівських зборів з проблем організації учнівського самоврядування в навчально-ви­ховному закладі.

На цьому етапі педагогічним та учнівським колективом розв'язують­ся такі питання:

• розробляється оптимальна структура учнівського самоврядування, його органів з урахуванням специфіки школи;

• визначається мета та завдання учнівського самоврядування, виходя­чи з його структури;

• розробляється документація (положення, інструкції, пам'ятки);

• визначаються права та обов'язки органів самоврядування (кожного органу з урахуванням структури);

• обирається актив.

Другий етап полягає в організації безпосередньої роботи учнівсько­го самоврядування. В ході його реалізації організовується практична ді­яльність органів учнівського самоврядування, уточнюються функції кож­ного виконавчого органу, його членів, виходячи з їх прав та обов'язків, проводиться систематичне навчання активу з питань планування, прове­дення засідань, рейдів, чергувань тощо.

Третій етап характеризується постійним удосконаленням організацій­ної діяльності учнів. На цьому етапі:

• розширюється роль учнівського самоврядування в житті школи по мірі накопичення дітьми організаторського досвіду;

• у його структурі створюються нові підструктури (тимчасові формуван­ня, об'єднання, клуби за інтересами тощо):

• розширюються права та обов'язки органів учнівського самоврядуван­ня, вдосконалюється його структура.

Практична робота щодо організації учнівсько­го самоврядування повинна починатися зі створення творчих груп із представників педагогічного та учнівського колективів.

Завдан­ня цього органу полягає:

• у розробці та затвердженні на загальношкільних зборах (конференціях) документації з усіх напрямків роботи учнівського самоврядування;

• в організації дієвого контролю за виконанням рішень загальношкіль­них зборів (конференцій) з цієї проблеми;

• у розробці механізмів підведення підсумків змагання між класами, на­городження переможців;

• у підготовці матеріалів про роботу учнівського самоврядування для розгляду на педагогічних радах, нарадах при директорові, семінарах, методичних об'єднаннях та пропозицій щодо її вдосконалення;

• у забезпеченні гласності в роботі органів учнівського самовряду­вання;

• в участі в атестації педагогічних працівників за результатами роботи учнівського самоврядування та їх особистої участі в педагогічному ке­рівництві ним.

Зрозуміло, що самоврядування передбачає керівництво діяльністю учнів самими учнями. Вважаємо, що це цілком сприйнятливий підхід, адже з дитинства, коли діти грають у різні колективні ігри, вони самі керують своєю ігровою діяльністю та діяльністю всіх учасників гри з урахуванням її правил. Отже, школа може використати відому учням з дитинства мо­дель поведінки, створену у грі, в умовах організації різнобічної діяльнос­ті протягом навчання у школі. Діти самостійно задумують, організовують гру, самостійно розподіляють ролі (обов'язки). Однак, спочатку діти вико­ристовують відомі їм ігри, які, починаючи з назви, визначення кількості учасників, правил їх поведінки, використання різних додаткових засобів та підбиття підсумків, розроблені або записані дорослими на основі спо­стережень.

Таким чином, організовуючи учнівське самоврядування, учи­телі повинні усвідомити його призначення, місце і роль у процесі вихо­вання, визначити зміст роботи його органів з урахуванням потреб учнів, обрати найбільш сприйнятливі форми його організації. Без сумніву, при цьому необхідно створити структуру, адекватну інтересам учнів та умовам роботи школи, з чітким визначенням місця і «ролі» кожного її «елемента». Беручи до уваги висловлене вище, ми усвідомлюємо, що учнівське само­врядування потребує педагогічного керівництва.

Приймаючи думку проте, що самоврядування — це один із обов'язко­вих аспектів виховного процесу, ми розуміємо, що для забезпечення його ефективності необхідний певний метод. Пошуки місця цього методу в обґрунтованій педагогічною теорією системі методів виховання приводять нас до групи методів організації діяльності та суспільної поведінки учнів. Конкретно кажучи — це метод доручення.

Класний керівник і самоврядування

Без учнівського самоврядування класний керівник ефективно працювати не зможе. Сьогоднішній день дуже складний, героєм дня став не творець, а ділок. Це сприяє відчу­женню школярів. Виникає питання: чому школярі не шукають захисту у самоорганізаціях, не хочуть за­хопити себе, реалізувати власні можливості, до­вести своє «я»?

Створивши для учнів широке поле можливостей для самореалізації, орієнтуючи їх на досягнення соціально корисної мети, усуваючи різні несправедливості з їх життя, можливо відвести учнів від асоціальних форм по­ведінки.

Головне завдання самоврядування — виховати у школяра почуття власної гідності.

Роль класного керівника — всіляко підтримувати, сприяти, допомагати органам самоврядування. Для того, щоб самоврядування діяло, класному керівникові потрібно дотримуватись наступних порад (особисті висновки):

1. Щирість, довіра, любов, уміння бути молодим, йти в ногу з життям.

2.Бажання співпрацювати. Єдність і злагода. Віра у самоврядування.

3.Я — консультант. Порадник.

4.Головне: як вважаєте ви? Ні — авторитаризму!

Для того, щоб самоврядування працювало, повинна проводитись велика пропедевтична робота, необхідно проводити соціометричні дослідження: сильні лідери, слабкі здібності; бесіди, вибори, навчання для активу, комісій, розподіл обов'язків, складання планів ро­боти.

( опис класної системи нашої школи, демонстрація схем, діяльність класних комісій )

Обов'язково: звітують перед класом, перед батька­ми, співпраця з батьками вирішення конфліктних ситуацій — спільно.

Обов'язковою умовою організації прецедентів самоврядування є пере­розподіл відповідальності. Призначення старших в групі, відповідальних, наприклад, за порядок (можливо з числа тих, хто його порушує, — тоді проблема розв'язується сама собою).

Діти вчаться у самого життя. Неталановитих дітей немає!

Академік І. Ярмаченко сказав:

Якщо дитину постійно критикують, вона вчиться ненавидіти.

Якщо дитина живе в атмосфері ворожнечі, вона вчиться агресивності.

Якщо дитину висміюють, вона стає замкненою.

Якщо дитина виростає в терпимості, вона вчиться розуміти інших.

Якщо дитину хвалять, вона вчиться бути вдячною.

Якщо дитина росте в чесності, вона вчиться бути справедливою.

Якщо дитина росте в атмосфері приязності, вона вчиться любити людей.

Часто учні діють за такими принципами: те, що пропо­нують дорослі, не цікаво; чого хочемо самі, не знаємо, але братись за щось нове не бажаємо, бо не хочемо чи боїмось відповідальності. Ось ця безвідповідальність байдужість до всього нового часто не дає можливості нам рухатись вперед у вихо­ванні молоді.

«Кожну справу самі плануємо, самі виконуємо і самі оцінюємо». Це головне гасло самоврядування. Якщо вилучити якусь частину, то від са­моврядування нічого не залишиться. Самоврядування не можна дати, не можна взяти, його треба поступово вводити, роками виробляти й удоско­налювати.

Висновок: за самоврядуванням майбутнє, бо саме тут кожен може реалізуватись у певній об­ласті. Кожен зможе відчути соціальну значимість.

Подумайте і дайте відповіді на такі питання:

1. Самоврядування – це …. (дайте визначення даного поняття, закінчивши речення).

2. Структура самоврядування в нашій школі. Що пропонуєте для її вдосконалення?

3. Практика проведення «Днів самоврядування». Ваше ставлення до них. Що пропонуєте?

4. Які основні умови підвищення виховної ролі громадських доручень?

5. Внесіть рекомендації щодо проведення загальношкільної лінійки.

Вправа «Асоціативний кущ»

Ми пропонуємо вам охарактеризувати значення терміна «лідер»з огляду на ті якості, якими він повинен бути наділений.

Наприклад:

Л – лояльний, люблячий, людяний?,

І – інтелектуальний, ініціативний,

Д – думаючий, дисциплінований, добрий, дбайливий, доброзичливий, діловий,

Е – ерудований, енергійний, емоційний,

Р – розумний, розсудливий, радісний,

Із цим завданням ви теж добре впорались. Ви – лідери своїх учнівських колективів, дитячих організацій, шкіл і саме вам притаманні ті якості, які ви щойно назвали.

Список літератури

1. Організація учнівського самоврядування в сучасній школі. «Позакласний час», № 22,01,2

2. Перспективи розвитку самоврядування в українській школі. «Позакласний час», № 22,01,4

3. організація гімназійного самоврядування. «Позакласний час», № 22,01,12

4. Самоуправление в школе. Устав президентской республіки. «Позакласний час», № 22,01,19

5. Положення про вибори Президента школи та членів шкільного парламенту. Положення про комісії. «Позакласний час», № 17-18, 99,9

6. Модель учнівського самоврядування. «Позакласний час», № 13-14, 04, 20

7. Досвід. Класний керівник і самоврядування. «Позакласний час», № 25, 00,15

8. Досвід. Структура учнівського самоврядування класу. «Позакласний час», № 25, 00, 14

9. Організація учнівського самоврядування, співпраця з дитячими і молодіжними громадськими організаціями та об’єднаннями. «Позакласний час», № 6, 00, 5

10. Організація учнівського самоврядування. Схема ради учнівського самоврядування. «Позакласний час», № 29, 00, 43

11. Організація дитячого самоврядування. «Позакласний час», № 18, 00, 35

12. Відродження Пласту. «Позакласний час», № 1-2, 00, 40

13. Самоврядування. «Позакласний час», № 2-3, 01, 52

14. Вибори президента. «Позакласний час», № 21-22, 04, 43

15. Дитячий парламент. «Позакласний час», № 21-22, 04, 50

16. Шкільний парламент - школа державотворення. «Позакласний час», № 21-22, 04, 53

17. Учнівська республіка діє! «Позакласний час», № 21-22, 04, 56

18. Організація учнівського самоврядування. «Виховна робота» № 12, 05, 2

19. Технологія колективного творчого виховання. «Виховна робота» № 12, 05, 14

20. Секрети самоврядування в Рішельєвському ліцеї. «Виховна робота» № 10, 05, 32

21. Учнівське самоврядування як спосіб організації життя колективу. «Виховна робота» № 10, 06, 2

22. Формування громадянської компетентності учнів через роботу дитячої організації. «Виховна робота» № 10, 06, 40

23. Структура учнівського парламенту. «Виховна робота» № 10, 06, 44

24. Учнівське самоврядування. «Виховна робота» № 10, 06, 45

25. Модель учнівського самоврядування класу. «Виховна робота» № 10, 06, 46

26. Учнівське самоврядування (структура, плани роботи). «Виховна робота» № 3, 07, 2

27. Організація учнівського самоврядування. «Виховна робота» № 5, 07, 22

28. Матеріали до організації учнівського співуправління. «Позакласний час плюс» № 5, 07, 33

29. Положення про учнівське самоврядування юридичного ліцею. «Позакласний час плюс» № 8, 07, 66

30. Положення про учнівське самоврядування. «Виховна робота» № 4, 08, 28

31. Організація учнівського самоврядування. «Виховна робота» № 6, 08, 8

32. Організація учнівського самоврядування. «Виховна робота» № 11, 08, 5

33. Як виростити лідера. «Виховна робота» № 12, 08, 19

34. Самоврядування в класному колективі. «Виховна робота» № 12, 08, 25

35. Виховна система класу-братства. «Класний керівник. Усе для роботи» № 7, 09, 2

36. Учнівське самоврядування «Темп». «Виховна робота» № 10, 09, 43

37. Вибори президента ліцею. «Виховна робота» № 10, 09, 47

38. Учнівське самоврядування: досвід, проблеми, інновації, перспективи. «Виховна робота» № 10, 09, 53

39. О. М. Ворожейкіна «Вас призначено заступником директора з виховної роботи». Харків, «Основа», 2007р.

40. Учнівське самоврядування в умовах сучасності (практичний порадник). Рівне, 2001р.

41. Т. В. Виноградова «Книга класного керівника». Харків, «Основа», 2006р.

42. М. О. Врублевська «Настільна книга заступника директора з виховної роботи». Харків, «Основа», 2007р.

43. Дитячі, юнацькі, молодіжні організації: історія і сучасність (методичний посібник). Миколаїв, 1998р.

Проект рішення педради

1. Спрямовувати всі зусилля педагогічного колективу на ефективне функціонування шкільного учнівського самоврядування. Постійно, педагогічний колектив

2. З метою розвитку орган ізаторських здібностей, формування активної життєвої позиції, вміння жити в нових економічних умовах надавати постійну допомогу учням щодо діяльності учнівського самоврядування.

Постійно, педагогічний колектив

3. Вивчати та впроваджувати досвід закладів нового типу щодо організації шкільного самоврядування. Постійно, педагогічний колектив

4. Провести тестування з метою вивчення лідерських якостей учнівської молоді школи. Січень-березень, практичний психолог, класні керівники

5. Керівникам методичного об’єднання класних керівників провести засідання на тему «Дитяче самоврядування як засіб підготовки дітей до життя в умовах демократії». Керівники м/о класних керівників

6. Призначити педагогом-консультантом навчально-пізнавальної комісії……………………………, комісії дозвілля…………….……..., спортивно-оздоровчої комісії……………………………….., комісії дисципліни і порядку………………..………. .

7. Провести засідання дискусійного клубу для учнів 9-11 класів «Проблеми – учнівського самоврядування».

Матеріали для оформлення стенду на педагогічну раду

Для того, щоб самоврядування діяло, класному керівникові потрібно дотримуватись наступних порад:

1. Щирість, довіра, любов, уміння бути молодим, йти в ногу з життям.

2. Бажання співпрацювати.

3. Єдність і злагода.

4. Віра у самоврядування.

5. Я — консультант. Порадник.

6. Головне: як вважаєте ви? Ні — авторитаризму!

Організація життя учнівського колективу складається з таких компо­нентів:

• система самоврядування і самообслуговування;

• система ролей (доручень);

• система норм, правил поведінки, традицій;

• система відповідальності і стимулювання;

• система відносин;

• система дозвілля.

Учнівське самоврядування — це спосіб організації життя колективу

Мета:

1. Через широко розвинену систему органів самоврядування забез­печити залучення учнів до діяльності колективу, суспільства;

2. Зробити мету і завдання реформування виховної роботи особисто значущими для кожного з них;

3. Сформувати в учнів високі моральні якості, вміння співпрацювати на принципах рівності, гласності, демократизму;

4. Сформувати толерантне ставлення до різних світоглядів, політичних доктрин, релігійних переконань;

5.Сформувати почуття патріотизму, національної гідності; поваги до рідної мови;

6.Ознайомити учнів із різними демократичними здобутками, особливостями становлення демократії в Україні.

Основні сфери діяльності учнівського самоврядування

1.Організаторська сфера

Організаторська діяльність педагогів (керівників) школи має на меті:

• впорядкувати роботу органів учнівського самоврядування (конк­ретних учнів, відповідальних за певний напрям роботи);

• надати їхній діяльності планомірного характеру, доводити до учнів-виконавців практичні вказівки;

• проводити інструктування;

• здійснювати контроль за роботою органів самоврядування класу.

2. Комунікативна сфера

Налагодження педагогічних доцільних ділових між особистісних відносин між:

•педагогами-консультантами й учнями, відповідальними за певний напрям роботи;

• педагогічними працівниками й учнями — керівниками органів уч­нівського самоврядування;

• педагогічними і учнівськими колективами.

3. Діагностична сфера

Педагогічні працівники школи мають здійснювати аналіз своєї щоденної діяльності в контексті педагогічного управління учнівським самоврядуванням, виявлення успіхів та недоліків у роботі його органів.

Етапи розвитку шкільного самоврядування

1. Вивчення мети і змісту демократизації учнівського життя;

2. Вивчення рівня учнівського самоврядування (ступінь громадської активності учнів);

3. Планування та організація спільної роботи вчителів і учнів щодо фор­мування демократичних відносин;

4. Забезпечення реальних прав і обов'язків учнів як важливий чинник демократизації шкільного життя;

5. Гласність, створення оточення вільного висловлювання думки, різно­манітні шляхи активізації співпраці як важлива умова демократизації;

6. Використання нестандартних форм виховної роботи;

7. Органи самоврядування в системі освіти.

Пам’ятка лідеру, керівнику, консультанту, учаснику учнівського самоврядування

Педагогу! Якщо у нашій школі діє учнівське самоврядування і ти його лідер, керівник, консультант, учасник, пам'ятай:

- на старому далеко не поїдеш, тому - ускладнюй, збагачуй, змінюй діяльність самоврядування;

- ваш шлях від ускладнення діяльності до ускладнення організаційної структури, а не навпаки;

- вміло поєднуй тимчасові та постійні групи, організаційні структури, ради, комітети, штаби;

- власні особисті соціальні інтереси, захоплення поєднуй з прагненнями, інтересами дітей;

- розвивай соціальну мотивацію дітей, соціальне звучання їхньої діяльності (якщо підліток носить "каміння", вчи його думати про ту "кам'яницю", яка вибудується з цього каміння);

- допомагай встановленню, розвитку контактів органів самоврядування з іншими школами, іншими об'єднаннями, організаціями. Порівняння, спілкування з іншими однолітками - потужна сила для розвитку;

- обговорюй з дітьми проблеми учнівського самоврядування, обмірковуй спільно з ними перспективи;

- роз'яснюй педагогам, адміністрації, батькам діяльність органів самоврядування, обговорюй з компетентними людьми проблеми вашого розвитку;

- пам'ятай: діяльність в органах самоврядування дітей і підлітків - це не педагогіка, а соціальна дія, соціальне життя;

- пам'ятай - учнівське самоврядування - це педагогічна умова раціонального розвитку школярів. Думай про те, як підтримати їх під час вирішення їхніх проблем, як допомогти їм зайняти сприятливу позицію в світі ровесників, підтримуй їх в успіхах та досягненнях.

Учнівське самоврядування - це:

Ометод, організації учнівського

колективу, який забезпечує формування відносин, відповідальної залежності в колективі та організаторських якостей окремої особистості;

О складова частина системи педагогічних засобів, оскільки вирішує специфічні завдання єдиного колективу;

О результат педагогічної взаємодії вчительського і учнівського колективів;

О діяльність, яка здійснюється самими дітьми, включаючи постановку мети, її розробку;

О принцип організації життя колективу школярів.

Принципи, які лежать в основі учнівського самоврядування

О розширення реальних прав та повноважень органів самоврядування;

Освідомість, самодіяльність та активність учнів;

Одоброзичлива вимога;

О регулярна почергова змінність виборного активу;

О відповідальність віковим та індивідуальним особливостям учнів ;

Оконкретизація колективних творчих справ

Які завдання вирішує учнівське самоврядування:

· Сприяє навчальній та творчій діяльності учнів.

·Формує особистість з глибоко усвідомленою гро­мадянською позицією.

· Забезпечує комплексний виховний вилив на учнів шляхом їх залучення до усвідомленої і систематичної участі у вирішенні важливих питань життя класу та школи.

·Формує ініціативну, здатну приймати нестандартні рішення, особистість.

· Забезпечує захист прав і інтересів учнів.

·Створює широке поле можливостей для самореалізації школярів в конкретних справах.

·Виховує почуття власної гідності, вчить досягати індивідуальної та суспільної мети.

· Відвертає дітей від асоціальних форм поведінки.

Головними вимогами для успішного розвитку учнівського самоврядування мають бути:

- зацікавленість у його розвитку адміністрації, педагогі­чного колективу та більшості учнів;

- чіткий розподіл обов'язків по керівництву органами учнівського самоврядування;

- оптимальна структура учнівського самоврядування з урахуванням специфіки навчального закладу;

- чітка система роботи органів учнівського самоврядування в масштабі школи (єдина документація, вимоги, дні засідань);

- організація системи змагань через органи учнівського самоврядування;

- гласність у його роботі (стенди підсумків змагань, стін­газети, бюлетені тощо);

- нагородження, заохочення переможців через систему
роботи учнівського самоврядування.

Дієвість роботи учнівського самоврядування тільки тоді буде результативною, коли базуватиметься на таких провідних принципах:

• тактовне, дохідливе роз'яснення учням їх по­сильної участі в управлінні навчально-вихов­ним процесом;

• залучення учнів до роботи в органах учнівсько­го самоврядування, штабах, комісіях, постійних та тимчасових формуваннях;

• педагогічне керівництво колективною творчою діяльністю дітей та їх самоврядуванням;

• широке використання в практичній роботі педагогіки співробітництва; розширення гласності в роботі органів учнівського самоврядування;

• організація індивідуального та групового змагання, підведення підсумків та нагородження пере­можців;

• систематичне навчання організаторській ді

Кiлькiсть переглядiв: 3347

Коментарi